ОСВІТЯНСЬКИЙ ДИСКУРС: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ
PDF

Ключові слова

дискурс, освітній дискурс, освітянський дискурс discourse, educational discourse, teachers’ discourse

Як цитувати

ТРУБА, Г. М. (2022). ОСВІТЯНСЬКИЙ ДИСКУРС: ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ І ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (3), 92-96. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.13

Анотація

Актуальність теми, а саме розмежування наукового (освітнього) і освітянського дискурсу, полягає у популяризації освітніх програм і освіти, що спричинило випрацювання нових освітянських традицій. Мета статті – окреслити межі нового дискурсу – освітянського. Об’єкт дослідження – різні рівні функціонування української мови, а предмет – чітке окреслення теоретичних і практичних засад синтезу класичних підходів в освітянському дискурсі з сучасними розробками в ділянці нейролінгвістики, сугестології, нейролінгвістичного програмування і сучасних технічних засобів (телефон, комп’ютер) і мережі «Інтернет» у процесі навчання. На відміну від наукового дискурсу в межах лінгвоперсонологічної спрямованості нашого дослідження, визначаємо як особливий тип інституційного спілкування соціокультурний та когнітивно-комунікативний феномен, у центрі якого перебуває дискурсивна діяльність представників наукової громадськості, що забезпечує втілення їхніх інтенцій і досягнення перлокутивного ефекту з метою передачі фахових знань та для інтелектуального й емоційного впливу на адресанта / адресантів. Виокремлено такі ознаки освітянського дискурсу в зіставленні з науковим, як статусно некваліфіковані учасники (у науковому дискурсі – статусно кваліфіковані учасники), нелокалізований хронотоп (у науковому дискурсі – чітко локалізований хронотоп), визначена в межах певного соціального інституту мета (спільне з науковим дискурсом), ритуально зафіксовані цінності (ці цінності відчутно різняться із науковим дискурсом), інтенційно закріплені стратегії (ці стратегії питомо різняться із класичним науковим дискурсом і продиктовані форматом нових платформ освіти), необмежена номенклатура жанрів (під впливом сучасних освітніх платформ формуються нові жанри чи форматуються старі), зумовлений арсенал прецедентних феноменів (цей арсенал відчутно різниться із класичними).

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.13
PDF

Посилання

Карасик В. И. Дискурсивная персонология. Язык, коммуникация и социальная среда. Воронеж : ВГУ, 2007. Вып. 7. С. 78–86.

Карасик В. И. О категориях дискурса. Языковая личность: социолингвистический и эмотивный аспекты. Волгоград : Перемена, 1998. С. 185–196.

Карасик В. И. О типах дискурса. Языковая личность: институциональный и персональный дискурс. Волгоград : Перемена, 2000. С. 5–20.

Карасик В. И. Языковая личность : аспекты изучения. ІІ Международ. науч. конф. «Язык и культура». Москва, 2003. С. 362–363.

Карасик В. И. Языковой круг : личность, концепты, дискурс: монография. Волгоград : Перемена, 2002. 477 с.

Кицак Г. Характерні риси наукового дискурсу. Лінгвістичні студії Донецьк : ДонНУ, 2011. Вип. 23. С. 148–152.

Кротков Е. Научный дискурс. Современный дискурс-анализ. 2010. Вып. 2. Т. 1. С. 4–18.

Кротков Е. Научный дискурс: философско-методологический анализ. Credo new. 2014. № 3 (79). URL: http://www.intelros.ru/ readroom/credo_new/k3-2014/25369-nauchnyydiskurs-fiosofsko-metodologicheskiy-analiz.html (дата звернення: 20.03.2018).

Кротков Е. Философско-методологический анализ научного дискурса. Современный дискурс-анализ. 2015. Вып. 13. С. 4–16.

Колегаева И. М. Текст как единица научной и художественной коммуникации: монография. Одесса : Редакционно-издательский отдел областного управления по печати, 1991. 121 с.

Ковалевська Т. Ю. Передмова. Мова: структура, суспільство, культура. [До дня народження професора Бондаря Олександра Івановича]. Одеса : Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, 2012. С. 3–4.

Романченко А. П. Елітарна мовна особистість у просторі наукового дискурсу : комунікативні аспекти : монографія Одеса. 2019. 542 с.