РЕАЛІЗАЦІЯ АГРЕСИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗООСЕМІЗМІВ У ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ
PDF

Ключові слова

вербальна агресія, зоосемізм, мережевий дискурс, комунікативна тактика, імпліцитна агресія. verbal aggression, zoosemism, social media discourse, communication tactics, implicit aggression.

Як цитувати

МАЛИШЕВА, М. Г. (2022). РЕАЛІЗАЦІЯ АГРЕСИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗООСЕМІЗМІВ У ДИСКУРСІ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 253-256. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.39

Анотація

Розвідку присвячено дослідженню вербальної агресії в українськомовному мережевому дискурсі. Метою дослідження обрано виявлення функцій зоосемізмів (назви тварин, вжиті у переносному значенні) під час реалізації агресивної мовленнєвої поведінки користувачів соціальної мережі Facebook, що передбачало розв’язання таких завдань: простежити розгортання конфліктної взаємодії користувачів соціальних мереж, виокремити лексичні маркери вербальної агресії з зоосемантичним компонентом та проаналізувати функції зоосемізмів у ситуаціях висловлення сумнівів щодо розумових здібностей об’єкта агресії. Джерельною базою для аналізу слугував українськомовний сегмент соціальної мережі Facebook, фактичний матеріал налічує понад 200 коментарів, відібраних методом суцільного добору. Усі відібрані коментарі відповідають двом умовам: агресивний зміст та наявність зоосемізмів. Проаналізовано конфліктну взаємодію користувачів соцмережі Facebook та серед продуктивних комунікативних тактик виявлено тактику образи об’єкта агресії, зокрема через висловлення сумнівів щодо його розумових здібностей, тактику переходу на особистості та тактику провокаційного запитання. Під час розгортання цих комунікативних тактик зафіксовано інтенцію мовця продемонструвати свій інтелект та підкреслити опозицію «свій – чужий». Аргументовано, що за наявності агресивної конотації повідомлення ввічлива Виномінація не свідчить про повагу автора коментаря до співрозмовника та не пом’якшує деструктивний зміст висловлення. Виявлено, що об’єктом агресії може виступати співрозмовник або предмет чи особа, не задіяні в комунікативному акті. В процесі дослідження з’ясовано, що зоосемізми є виявом лінгвокреативу мовців, маркують імпліцитну агресію та можуть вживатися зокрема замість ненормативної лексики та у порівняннях замість прямої образи.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.39
PDF

Посилання

Войцехівська Н. К. Конфліктний дискурс: структурно-семантичний і комунікативно-прагматичний аспекти : монографія. Київ : Видавничий дім Дмитра Бураго, 2018. 404 с.

Кондратенко Н. В. Вербальна агресія у спілкуванні в соціальних мережах: актуалізація етнічних гетеро- стереотипів. Записки з українського мовознавства. 2019. № 2(26). С. 227–233. https://doi.org/10.18524/2414-062 7.2019.26.181746

Кривенко Г. Л. Зоосемізми в англійській та українській мовах: семантико-когнітивний і функціонально- прагматичний аспекти : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.17. Київ, 2006. 24 с. URL: https://goo.su/aDAv

Курбанов И. А. Анализ зоосимволики в русском и английском языках : автореф. дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.19. Москва, 2000. URL: https://goo.su/a7gb

Ніколашина Т. Зооморфізми в жарґонно-сленговій комунікації. Eslavística Complutense. 2008. № 8. С. 125–133. URL: https://goo.su/9Cti