ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ІЗ СТРИЖНЕВИМ КОМПОНЕНТОМ «KRIEG» ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ
PDF

Ключові слова

термін, термінологічні словосполучення, термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом «KRIEG», переклад термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом «KRIEG» на українську мову term, term phrases, term phrases with the core component “KRIEG”, translation of term phrases with the core component “KRIEG” into Ukrainian

Як цитувати

БЄЛИХ, О. М. (2024). ТЕРМІНОЛОГІЧНІ СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ ІЗ СТРИЖНЕВИМ КОМПОНЕНТОМ «KRIEG» ТА ЇХ ПЕРЕКЛАД НА УКРАЇНСЬКУ МОВУ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 40-46. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.1.6

Анотація

У зв’язку з агресією з боку росії й військовою підтримкою України з боку країн-партнерів дослідження термінологічних словосполучень із стрижневим компонентом KRIEG стає дедалі важливішим як для розвитку мови, так і для полегшення взаєморозуміння між фахівцями. У сучасній лінгвістиці визнання словосполучень як термінів є несуперечним фактом. Військова термінологія німецької мови відрізняється використанням не лише одномовних, але й складних мовленнєвих одиниць для номінації. Це пояснюється бажанням досягти точності в понятті. Для відбору термінів із фактологічного матеріалу ми звертали увагу в першу чергу на лексичний компонент Krieg. При перекладі термінів з німецької на українську мову враховували чи терміни обох мов мають однакові відповідники, а також ймовірні відмінності системи Збройних сил обох країн; прагнули знайти варіант, який найпрозоріше передає зміст терміну та зважали на можливе переносне значення й експресивні відтінки. Після проведеного комплексного аналізу термінологічних словосполучень із ключовим компонентом «KRIEG» на основі сучасних німецькомовних онлайн видань ми встановили, що двокомпонентні термінологічні словосполучення найбільш оптимально відповідають потребам фахової комунікації, оскільки вони не ускладнюють розуміння і, в той же час, передають ключові характеристики конкретного поняття. Тому, на нашу думку, вони є найбільш поширеними. Здається, використання багатьох компонентів у термінах зумовлене бажанням чітко визначити складне термінологічне поняття, причому мовні засоби стають другорядними порівняно з чіткою дефініцією. Переклад аналізованих термінологічних словосполучень відбувається здебільшого за допомогою методу дослівного перекладу, за допомогою перестановки компонентів чи словосполученнями із збереженням структури термінів, в окремих випадках – за допомогою дієприслівникових зворотів чи опущення або заміною окремих елементів словосполучення. Проте, адекватність перекладу потрібно перевіряти, співставляючи значення перекладеного терміна із змістом всього тексту.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2024.1.6
PDF

Посилання

Байло Ю. Особливості поняття «військовий термін» (семантичний аспект). Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Філологічні науки. 2013. Книга 3. С. 62–64.

Бєлих О., Климюк М. Структурно-семантичні та перекладацькі особливості німецької військової термінологі. Актуальні питання іноземної філології, (17). 2023. 11–19. DOI: https://doi.org/10.32782/2410-0927-2022-17-

Білоусова О. Словосполучення термінологічного характеру в структурі законодавчих текстів. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 10 : Проблеми граматики і лексикології української мови : зб. наук. праць. 2011. Вип. 8. C. 96–100.

Вовчанська С. Німецька фахова мова маркетингу: структурно-семантичний, лінгвопрагматичний та функціональний аспекти : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04. Івано-Франківськ. 2014. 396 с.

Д’яков А. Основи термінотворення: семантичні та соціолінгвістичні аспекти. К. : Academia. 2000. 217 с.

Карабан В. Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. Вінниця : Нова Книга. 2004. 576 с.

Мостовий М. Лексикологія англійської мови : підручник для студентів ін-тів і фак. іноземної мови. Харків : Основа. 1993. 255 с.

Fleischer W. Phraseologie der deutschen Gegenwartssprache. Niemeyer. 1997. S. 74–75.