@article{КОЗЯРЕВИЧ-ЗОЗУЛЯ_2022, title={ЕМПАТІЯ В ПАРАДИГМІ ЛІНГВОКОНФЛІКТОЛОГІЇ}, url={http://smtp.economyandsociety.in.ua/index.php/humanities/article/view/233}, DOI={10.52726/as.humanities/2021.4.14}, abstractNote={<p>Статтю присвячено розгляду емпатії як рушійного механізму у становленні безконфліктної мовленнєвої взаємодії. Сучасний стан розвитку лінгвістики позначений посиленим інтересом до засобів урегулювання міжособистісних стосунків мовців у процесі комунікативної взаємодії, до шляхів подолання конфліктів у комунікації. Останнім часом у науці активно розвивають тезу про емпатію як складний феномен, що включає когнітивний (мисленнєві операції, фактичні знання), афективний (емоційні реакції), конативний (поведінкові прояви) компоненти. Таке тлумачення емпатії підкреслює її динамічний характер, який послідовно проявляється у фазах емпатичного розуміння, емпатичної експресії та емпатичної комунікації. Звернення уваги на роль емпатії в комунікації уможливлює її вивчення в лінгвоконфліктології, оскільки з емпатією пов’язується вміння зрозуміти іншу людину, проникнутися її проблемами, переживаннями та радістю, що й становить сутність емпатії як невід’ємну складову частину емоційної компетенції особистості й характеризує поведінку людини в соціумі. Емпатія як комплексний когнітивно-афективний феномен, що полягає в емоційній чуйності, проникненні в почуттєвий світ, здатності ідентифікувати емоційний стан іншої людини на основі свого емоційного та соціального досвіду, характеризуються такими параметрами, як: емоційний, когнітивний, соціальний, комунікативний та прагматичний. <br>Комунікація не завжди відбувається в позитивній площині. У процесі мовленнєвої взаємодії виникають труднощі, що спричиняють конфліктне спілкування. Наявність емпатії допомагає не допустити конфліктне спілкування, навпаки, вона спрямовує на гармонізацію, формуючи емпатичну кооперацію. Проте якщо мовець не виявляє своєї емоційної компетенції, не знаходить адекватні вербальні та невербальні засоби вираження емпатії, виникають комунікативні труднощі, що можуть призвести до конфліктної взаємодії. Дискурсивні стратегії вираження емпатії належать до розряду гармонізуючих, оскільки вони значно скорочують психологічну відстань між комунікативними позиціями, нормалізують емоційний стан адресата, запобігають виникненню конфлікту, долають конфліктне спілкування.0000-0002-1825-0097").</p>}, number={4}, journal={АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ»}, author={КОЗЯРЕВИЧ-ЗОЗУЛЯ, Л. В.}, year={2022}, month={Квіт}, pages={82-87} }