@article{ОРЕЛ_2022, title={ТИПОЛОГІЯ ОБРАЗІВ ВНУТРІШНЬОЇ ФОРМИ ОБСЦЕННИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ НІМЕЦЬКОЇ МОВИ}, url={http://smtp.economyandsociety.in.ua/index.php/humanities/article/view/235}, DOI={10.52726/as.humanities/2021.4.16}, abstractNote={<p>Стаття присвячена укладанню типології образів, що послугували основою внутрішньої форми німецьких обсценних фразеологізмів, які вербалізують стереотипи. Визначення типів образів внутрішньої форми проводиться в річищі ономасіологічного підходу, сутність якого в межах запропонованої розвідки вбачаємо у виявленні екстралінгвальних чинників походження образу об’єкта позамовної дійсності, виокремлення його ознак крізь призму національної культури, використання стереотипізованих ознак за основу фразеологічного семіозису. Зміст образу внутрішньої форми вважається вирішальним для результату формування фразеологічного значення. З’ясовано, що система образів, на основі яких формуються обсценні ФО, базується на фрагментах ціннісної картини світу. У межах ціннісної картини світу чітко виявляється континуум антицінностей, які семантизуються в обсценній фразеології. <br>Образ, покладений в основу внутрішньої форми фразеологізмів, не реалізує одночасно всі свої ознаки. Для процесу фразеотворення використовується та ознака позамовного образу, яка сприяє формуванню відповідного мовного образу, його лінгвалізації. Неактивовані ознаки імпліцитно присутні в структурі фразеологічного значення, впливаючи на формування компонентів конотату, реалізуючи власні смислові імплікації. <br>Стереотипізовані ознаки образу внутрішньої форми можуть бути виявлені в ході реконструкції ономасіологічної основи або в результаті квазівізуального представлення образу завдяки прозорій мовній візуалізації ознак, які слугували основою фразеотворення. Реконструкція ономасіологічної основи проводиться шляхом відслідковування асоціацій. <br>У результаті ономасіологічного аналізу процесу семіозису обсценних фразеологізмів, ураховуючи гносеологічний підхід, запропоновано типологію образів на основі: способу виникнення, джерела виникнення, форми вираження обсценного значення у структурі досліджуваних одиниць. Під формами вираження розуміються стержневі лексеми у структурі фразеологізмів. З’ясовано, що низка таких лексем формується в результаті поєднання складників номінативних структур стереотипізованих образів різних типів.</p>}, number={4}, journal={АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ»}, author={ОРЕЛ, І. І.}, year={2022}, month={Квіт}, pages={97-103} }