МЕТОДИЧНИЙ ДИСКУРС У СУЧАСНІЙ ДИСКУРСИВНІЙ ПАРАДИГМІ
PDF

Ключові слова

дискурс, методичний дискурс, періодизація методичного дискурсу, компетентність, компетентнісний підхід discourse, methodological discourse, periodization of methodological discourse, competence, competence approach

Як цитувати

ГАЄВА, П. О. (2022). МЕТОДИЧНИЙ ДИСКУРС У СУЧАСНІЙ ДИСКУРСИВНІЙ ПАРАДИГМІ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (4), 70-75. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.12

Анотація

У статті було встановлено, що значення терміна «дискурс» співвідноситься з конкретною дослідницькою позицією, яка залежить від рамок відповідної наукової галузі. Відзначено, що розрізняють сфери мовного дискурсу теорії мовленнєвого акту, соціолінгвістики, етнографії, прагмалінгвістики, аналізу бесіди та аналізу змінних. Описано історію існування методики як наукової дисципліни. Відзначена особливість методики як дисципліни, вона не є самостійною наукою, а спирається на дані мовознавства
Здійснили класифікацію методичного дискурсу та виділили такі типи: на підставі хронологічного чинника, на підставі підходів до навчання з точки зору об’єкта навчання (мовної, мовленнєвої), на підставі підходів з точки зору способів навчання (прямий, свідомий, діяльнісний).
Описано періодизацію методичного дискурсу в англомовному середовищі. Окрім того, ми відзначили, що залежно від мети навчання методичний дискурс можна розділити на три періоди: навчання мови, навчання мовної діяльності, формування компетентності.
Оскільки в перший період (кінець 19 століття – початок 20 століття) в лінгвістиці домінує структуралізм, цей підхід розглядає мову як статичну, «складну багаторівневу систему, що містить багато взаємопов’язаних і взаємозалежних дискретних елементів». У третій період розвитку методичного дискурсу співвідноситься з інформаційною моделлю взаємодії тем дискурсу, що вимагає від викладача глибоких знань з лінгвістики, педагогіки, психології та методики навчання мови.
Компетентнісний підхід до навчання контрастує з парадигмою знань, яка розглядає діяльність учня як накопи- чення знань, а діяльність вчителя – як трансляцію готових знань.
Таким чином, компетентність – це сукупність взаємопов’язаних якостей особистості (знань, умінь, умінь, способів діяльності), пов’язаних із певною сукупністю об’єктів і процесів і необхідних для пов’язаної з ними якісної продуктивної діяльності. Компетенція – це володіння особою відповідною компетенцією, яка включає її особисте ставлення до неї та предмет діяльності.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.4.12
PDF

Посилання

Алексеева Л. М., Мишланова С. Л. Медицинский дискурс: теоретические основы и принципы анализа. Пермь : Изд-во Перм. ун-та, 2002. 200 c.

Вятютнев М. Н. Понятие языковой компетенции в лингвистике и методике преподавания иностранных языков. ИЯШ. 2014. № 6. С. 55–64.

Гальскова, Н. Д. Современная методика обучения иностранным языкам : пособие для учителя. Москва, 2003. 192 с.

Герасименко О. Ю. Трактование «дискурса» и его характеристика в лингвистике. Интеллект, личность, цивилизация. 2021. № 1(22). С. 30–39.

Колесникова И. Л., Долгина, О. А. Англо-русский терминологический справочник по методике преподавания иностранных языков. Cambridge University Press, Русско-Балтийекий информационный центр: БЛИЦ. Санкт-Петербург, 2001. 223 с.

Колкова М. К. Традиции и инновации в методике обучения иностранным языкам / под ред. М. К. Колковой. Санкт-Петербург : КАРО, 2016. 288 с.

Лингвистический энциклопедический словарь / гл. ред. В. Н. Ярцева. 2-е изд., доп. Москва : Большая рос. энцикл., 2002. 709 с.

Онучак Л. Дискурс як об’єкт сучасної лінгвістики. Проблеми гуманітарних наук : збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Серія «Філологія», 2021. 45. С. 324–332.

Проблемы учебной лексикографии и обучение лексике : сборник статей / под ред. П. Н. Денисова, В. В. Морковкина. Москва, 2015. 456 с.

Хуторской А. Ключевые компетенции как компонент личностноориентированной парадигмы образования. Народное образование. 2003. № 2. С. 58–64.

Цимбал Ю. О. Поняття «методичний термін» в англомовному педагогічному дискурсі. Філологічні студії. 2018. С. 88.

Циткина Ф. А. Терминология и перевод (К основам сопоставительного терминоведения). Львов, 1988. 155 с.

Liebert Wolf-Andreas. Communicative strategies of popularization of science (including science exhibitions, museums, magazines). Science Communication. 2019. P. 399–416.

Nichols M. D., Petzold, A. M. A crisis of authority in scientific discourse: Cultural Studies of Science Education. 2019. P. 1–8.

Koivumäki K., Koivumäki, T., Karvonen, E. Challenges in the collaboration between researchers and in-house communication professionals in the digital media landscape: Journal of Science Communication. 2021. № 20(03). P. 1–21.

Dobson M. Dialogs for Everyday Use. Washington, D.C., 2018. 85 p.