СОЦІАЛЬНО-ГРОМАДЯНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ У ПАРАДИГМІ СУЧАСНОЇ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ: АКТУАЛЬНІСТЬ ТА ЗМІСТ ПРОБЛЕМИ

Анотація

Розвиток соціально-громадянської компетентності є важливим компонентом ранньої освіти. Повноцінне розуміння проблеми потребує дослідницького корпусу, який є багатошаровим і вивчає практики та контексти реалізації. Тому тема формування соціально-громадянської компетентності у дітей дошкільного віку актуалізувалася й потребує ґрунтовних теоретичних та емпіричних розвідок. Нещодавні вітчизняні та зарубіжні дослідження у новому світлі показують важливість уваги до соціального розвитку дітей дошкільного віку в межах здобуття ними освіти. Метою статті є комплексно проаналізувати проблему формування соціально-громадянської компетентності в парадигмі сучасної дошкільної освіти з акцентом на актуальності теми та розкритті змісту проблеми. На відміну від раніших методологічних акцентів, ідея яких полягала в намаганні підготувати дітей до соціальної участі через формування їхніх знань про суспільство методом формального навчання, ідеї сучасних студій базуються на перетворенні дошкільної групи на мікрокосмос демократичного суспільства, у якому діти занурені в сучасні демократичні національні та європейські ідеали й практики. Навчання соціальних навичок, з іншого боку, зосереджується на підвищенні здібностей дітей брати участь в успішній міжособистісній взаємодії та просоціальній поведінці, що формує основи ефективної участі в суспільстві. Індивідуальний розвиток дитини спонукає поглиблену участь у соціальній парадигмі. Від розвитку здатності дітей до соціальної участі через формування відповідно до вікових особливостей соціально-громадянської компетентності закладається основу їх здатності навчатися надалі в школі та реалізувати себе в інших соціальних контекстах. У статті виділено й розкрито зміст таких стрижневих ліній реалізації соціально-громадянської компетентності в умовах дошкілля, як самоствердження та спілкування з іншими, соціально здорове середовище, культурно-національні цінності. Наголошено на потребі навчання в межах компетентності особливостей соціалізації в глобалізованому світі на засадах різноманіття, толерантності, збереження особистої й національної ідентичності в полікультурному соціумі.