ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ» В ПОЧАТКОВІЙ ШКОЛІ ЯК ПРИЙОМ ФОРМУВАННЯ САМОСТІЙНОЇ ЧИТАЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ОСВІТИ

Анотація

У статті закцентовано, що важливим елементом в освітньому процесі початкової школи, зокрема другого циклу, є формування та розвиток умінь самостійного навчання, у тому числі самостійної читацької діяльності, що передбачає застосування вчителем ефективних методів, прийомів, технологій та форм навчання. Розглянуто можливості використання технології «перевернуте навчання» у початковій школі, зокрема на уроках української мови та читання, або літературного читання. Термін «перевернуте навчання» («flipped learning») потрактовано як форму активного навчання, суть якої полягає в засвоєнні нового матеріалу учнями вдома, тобто ознайомлення з навчальним матеріалом до наступного уроку відбувається самостійно, а час аудиторної роботи використовується на осмислення і застосування знань, умінь і навичок, тобто для практичних завдань. Визначено, що перевагами такої форми роботи є забезпечення виходу кожного учня на свій рівень розви- тку через індивідуальний темп роботи, вивільнення навчального часу на уроках для практичної роботи або для з’ясування конкретних незрозумілих питань, активізація пізнавальної діяльність учнів, котрих завжди зацікавлює робота з гаджетами, і, як наслідок, підвищення їхнього інтересу до уроків, можливість оперативно діагностувати навчальні досягнення здобувачів освіти і т. ін. Запропоновано розпочинати запровадження технології «перевернутого навчання» на уроках літературного читан- ня з казки, яка є найцікавішим твором для учнів початкової ланки. Описано можливі завдання для самостійної робо- ти під час вивчення казок «Кирило Кожум’яка», «Про сірого ворона та чарівні окуляри», «Легенда про сон-траву». Запропоновано порівняльну характеристику традиційної й «перевернутої» технологій навчання на уроках літературного читання. Доведено, що перевагами технології «перевернутого навчання» на уроках літературного читання є форму- вання активності в самостійній читацькій діяльності; удосконалення якостей читання; збагачення соціального та пізнавального досвіду; розвиток критичного і логічного мислення та літературно-творчих здібностей; форму- вання готовності до якісного оволодіння навчальними дисциплінами в основній та старшій школах, тобто компе- тенції навчання впродовж життя.