РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К. Д. УШИНСЬКОГО У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ВИМОГ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ
PDF

Ключові слова

вища освіта, К. Д. Ушинський, майбутній вчитель початкових класів, сучасні освітні вимоги, природознавча компетентність higher education, K. Ushynskyi, future primary school teacher, modern educational requirements, natural science competence

Як цитувати

БАЛЬОХА, А. С. (2021). РЕАЛІЗАЦІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ ІДЕЙ К. Д. УШИНСЬКОГО У КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ОСВІТНІХ ВИМОГ ДО ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», 1(3), 10-14. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.2

Анотація

Стаття стосується сучасної проблеми підготовки майбутніх учителів початкових класів через призму дослі- дження педагогічного досвіду та спадщини українського та російського педагога, видатного класика педагогічної науки, автора наукових праць і підручників для початкової школи Костянтина Дмитровича Ушинського. Освітні реформи, зокрема Нова українська школа, актуалізують питання генерації нового покоління вчителів початкових класів, які будуть здатні не лише до реалізації суспільних запитів і вимог, а й формуватимуть інтелектуальний потенціал нації. Розв’язання цих завдань буде ефективним лише зі зміною освітнього процесу в закладах вищої освіти, однак нова система освіти має наслідувати принципи, розроблені науковцями-класиками. Мета статті полягає у ретроспективному дослідженні педагогічної спадщини К. Д. Ушинського, його наукових поглядів щодо підготовки майбутніх учителів початкових класів, основних принципів та ідей. За вченням К. Д. Ушинського, базовим у розвитку особистості школяра є вивчення основ науки, що розкриває перед дитиною закони природи та суспільства і певним чином впливає на розум і душу. Видані підручники для початкової школи були орієнто- вані на розвиток у дітей мислення і виховання моральних якостей: любові до рідної природи і свого краю, до людей, котрі їх оточують, гуманності, доброти, працьовитості. Основним засобом у підготовці підростаючого покоління учений вважав природу, адже природні явища рано починають збуджувати розум дитини. Спостере- ження й вивчення рідної природи сприяє розвитку почуття патріотизму, а також естетичному вихованню. Ці ідеї актуальні у контексті реалізації природничої освітньої галузі Нової української школи, тому важливим є питання впровадження інтерактивних методів роботи зі здобувачами вищої освіти, які сприятимуть розширенню природ- ничих знань, розвитку критичного мислення та формуванню природознавчої компетентності майбутніх учителів початкових класів. У статті розкривається практичний досвід складання пізнавальних завдань природничого зміс- ту здобувачами вищої освіти.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.2
PDF

Посилання

Бальоха А. С. Природознавча компетентність як складова професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів. Глобальні виклики педагогічної освіти в університетському просторі : матеріали ІІІ міжнародного конгресу. Одеса, 2017. С. 138–139.

Богуш А., Пікінер В. Педагогічна спадщина К. Д. Ушиського у вимірі сучасності : монографія. Київ : Слово, 2017. 341 с.

Вікторенко І. Л. Методична компетентність учителя початкових класів у навчанні природознавства молодших школярів. Теоретичний аспект. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2017. № 2 (77). С. 52–61.

Галатюк М. Ю. Теоретичні аспекти формування навчально-пізнавальної компетентності в процесі вивчення природничих дисциплін. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. 2010. Вип. 14. С. 95–100.

Мельничук С. К. Д. Ушинський про педагогічну підготовку вчителя початкових класів. Початкова школа. 2013. № 1. С. 43–44.

Педагогічні ідеї К. Д. Ушинського : збірник статей ∕ відп. ред. В. І. Войтко. Київ : Вища шк., 1974. 339 с.

Типові освітні програми для закл. загальної середньої освіти: початкова школа: іншомовна освіта + Державний стандарт початкової освіти. Київ : ТД «ОСВІТА-ЦЕНТР+», 2018. 80 с.

Чабан О. В. Авторські школи як середовище реалізації інноваційного освітнього потенціалу. Педагогічні науки. 2020. Вип. 92. С. 20−27.