ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРИНЦИПУ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО ЦИКЛУ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ
PDF

Ключові слова

інтеграція, принцип, викладання, дисципліни літературознавчого циклу, навчальне середови- ще, фахова підготовка, майбутні вчителі української мови та літератури Integration, principle, teaching, subjects of literary criticism cycle, educational environment, professional training, future teachers of Ukrainian language and literature

Як цитувати

ОВДІЙЧУК, Л. М. (2021). ФІЛОСОФСЬКІ ОСНОВИ ІНТЕГРАЦІЙНОГО ПРИНЦИПУ ВИКЛАДАННЯ ДИСЦИПЛІН ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧОГО ЦИКЛУ У ФАХОВІЙ ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», 1(3), 67-74. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.11

Анотація

У статті розкрито походження слова «інтеграція», яке в античні часи означало «поповнення, відновлення», а процес передбачав об'єднування чого-небудь у єдине ціле і стосувався різних галузей суспільної діяльності. Цей термін нині актуалізовано і в освітній галузі, оскільки глобальний сплеск інформаційних потоків змушує людство шукати нові шляхи засвоєння та інтеграції знань. Мета дослідження – з’ясування філософських засад інтеграції як принципу викладання дисциплін літерату- рознавчого циклу у професійній підготовці вчителів української мови та літератури. У контексті цього дослідження з’ясовано процес пізнання, його сутність, структуру, а також розкрито інтегра- ційну основу викладання дисциплін літературознавчого циклу на основі адаптованих наукових знань, обумовлено інформативний, вольовий і смисловий складники навчання студентів спеціальності «Українська мова та літера- тура». Авторка репрезентувала принцип викладання, який поєднує пізнавальні, практичні та ціннісні аспекти професійної підготовки студентів. Створене відповідно до психолого-педагогічних вимог навчальне середовище передбачає студентоцентрований підхід, забезпечує триєдиний рівень пізнання, діалектичні принципи засвоєння знань та формування відповідних компетентностей. У статті також обумовлено застосування в освітній галузі новітніх філософських ідей, акумульованих у синер- гетиці, ноосферному вченні, загальній теорії систем. Авторка акцентує увагу на моделі сучасної освіти, зорієнтованої на формування планетарно-космічного типу особистості, яка спирається на такі засадничі філософські категорії: універсальність, цілісність, фундаменталь- ність, професійність, компетентність, гуманітаризацію, гуманізацію. Застосування принципу інтеграції у викла- данні літературознавчих дисциплін – це шлях до цілісного, адекватно організованого процесу пізнання, який забезпечує пізнавальний, культурно-світоглядний, прогностичний, аксіологічний, інформаційно-комунікацій- ний складники фахової підготовки майбутніх учителів української мови та літератури.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.3.1.11
PDF

Посилання

Батечко Н. Методологія освітології: синергетичний аспект. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2 (16-17). URL: https://core.ac.uk/download/pdf/146446027.pdf (дата звернення 19.08.2021)

Берегова Г. Д. Значущість філософії освіти в історичному контексті. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. 2016. № 65. С. 251-262.

Дашенкова Н. М. Ідентичність у невизначеності: проблеми та виклики. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». 2014. (1092). Випуск 50. URL: https://periodicals.karazin.ua/thcphs/article/view/2220 (дата звернення 19.08.2021)

Енциклопедія освіти. Гол. ред. В. Г. Кремень. Київ : Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

Клепко С.Ф. Інтегративна освіта і поліморфізм знання. Частина 1. Філософія освіти. 2005. № 2. С. 20-34.

Літературознавчий словник-довідник. За ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. Київ : ВЦ «Академія», 2007. 752 с.

Панфілов О. Ю., Романова І. В. Синергетичний підхід в осмисленні освіти. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. 2019. № 3 (42). С. 71-80. DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.42.170335. (дата звернення 19.08.2021)

Петрушенко В. Людина і знання: епістемологічна складова філософської антропології. Філософські науки. 2017. Vol. 3, No. 1. С. 77-82. URL: http://science.lpnu.ua/sites/default/files/journal-paper/2017/oct/6484/petrushenko.pdf (дата звернення 19.08.2021)

Сингаївська А. М. Філософія освіти та її концептуалізація у століття освіти. Гуманітарний часопис. 2007. № 4. С. 87-95. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=gumc_2007_4_13 (дата звернення 19.08.2021)

Синергетика і освіта: монографія. За ред. В. Г. Кременя. Київ : Інститут обдарованої дитини, 2014. 348 с.

Словник іншомовних слів. За ред. О. С. Мельничука Київ, 1974. 776 с.

Словник української мови: в 11 томах. Том 4. 1973. С. 35. URL: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D1%96%D0%BD~(дата звернення 19.08.2021)

Словник української мови: в 11 т. / АН УРСР. Інститут мовознавства. За ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970-1980. Т. 1. С. 406. URL: http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh/%D0%B2%D0%B8%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B0%D1%82%D0%B8 (дата звернення 19.08.2021)

Спенсер Г. Синтетическая философия. Київ : Ника-Центр. 1997. 512 с.

Субіна, О. О. Ноосферна освіта як важлива складова фахової педагогічної підготовки. Єдність навчання і наукових досліджень – головний принцип університету: матеріали звітної науково-практичної конференції викладачів, докторантів та аспірантів, 14-18 березня 2016 року. Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. C. 108-110.

Філософський енциклопедичний словник. Київ : Абрис. 2002. 743 с

Швед М. Сучасний освітній простір у фокусі змін і ризиків. Вісник Львівського університету. Серія педагогічна. 2019. Випуск 34. С. 260–270 DOI: http://dx.doi.org/10.30970/vpe.2019.34.10595 (дата звернення 19.08.2021)

Haken H. Synergetics: Introduction and Advanced Topics. Springer, 2004. 758 p.