АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА»

РОЛЬ DUOLINGO У ВИКЛАДАННІ ТА ВИВЧЕННІ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ У ВИЩІЙ ОСВІТІ

2024-06-25T11:16:49+03:00

У статті розглядається застосування Duolingo у вищій освіті як засобу навчання англійської мови, аналізуються його переваги, обмеження та оптимальні стратегії інтеграції. Доступність, гнучкість і персоналізований підхід до навчання Duolingo, який підтримується алгоритмами на основі штучного інтелекту, пропонують індивідуальний освітній досвід, який покращує залучення учнів через гейміфікацію. Хоча Duolingo є ефективним додатковим інструментом до традиційних методів навчання, задовольняючи потреби студентів, які мають початковий і середній рівні володіння іноземною мовою, він не забезпечує автентичної мовної практики та не відповідає вимогам академічної англійської. Впровадження гейміфікації підвищує залучення та мотивацію користувачів, роблячи його корисним доповненням до традиційних методологій навчання, пропонуючи додаткову практику. Прийнявши збалансовану стратегію інтеграції, викладачі можуть використовувати потенціал Duolingo для покращення вивчення мови у вищих навчальних закладах. У статті описані переваги використання Duolingo, зокрема зручність навчання у власному темпі та в будь-якому місці, адаптовані шляхи навчання за допомогою штучного інтелекту та стимулювання мотивації завдяки гейміфікованим елементам. Це також позиціонує Duolingo як цінне доповнення до звичайних академічних програм, покращуючи навчання. Однак визначені й певні недоліки, такі як недостатня автентична мовна практика, ризик зниження особистої взаємодії через залежність від технологій і обмежена увага платформи до академічних мовних навичок. Щоб протистояти цим проблемам, в статті рекомендується запроваджувати стратегію змішаного навчання, яка поєднує Duolingo з традиційними освітніми практиками, інтеграцію автентичних матеріалів для культурної та мовної компетентності та включення спеціалізованих курсів для академічних навичок англійської мови. Пропонується включення Duolingo в структуру викладання англійської мови у вищій освіті, оскільки збалансований підхід, який поєднує технологічні інструменти з живим спілкуванням і реальною практикою, посилить переваги Duolingo, сприяючи таким чином більш ефективному вивченню мови та академічній успішності.

СКРАЙБІНГ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ МЕТОД ВІЗУАЛІЗАЦІЇ ТА ФАСИЛІТАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ ФАХОВИХ МОЛОДШИХ БАКАЛАВРІВ

2024-06-25T11:22:44+03:00

У статті розглядається питання використання одного з методів візуалізації в навчальному процесі, відомого в англійській номенклатурі як «скрайбінг». Визначено перелік вмінь, якими має володіти викладач для успішного застосування цього методу. Основними перевагами скрайбінгу є: яскравість, лаконічність, інформативність та креативність представлення інформації; візуальне зображення будується паралельно з усним викладом матеріалу; інформація одночасно сприймається слуховою і зоровою системами, тобто відбувається так зване паралельне запам’ятовування, що збільшує відсоток засвоєння матеріалу; структурування таким способом матеріалу дозволяє викладачу подавати інтерактивно об’ємну інформацію. Метод скрайбінгу можна використовувати на заняттях із різних предметів. Але найбільшої візуалізації можна досягти на навчальних заняттях з природничих дисциплін. Використання скрайбінгу направлене на засвоєння матеріалу в максимально зрозумілому і привабливому форматі з використанням малюнків, аплікацій, картинок, таблиць. Застосування скрайбінгу можливе на всіх етапах заняття. Найефективнішим він є під час пояснення нової теми. Таким чином можна зацікавити студентів різними графічними образами, які пов’язані з новим навчальним матеріалом. При організації самостійної роботи із використанням скрайбінг-презентацій можна ефективно спланувати роботу в групах. Як результат такої роботи може бути створений власний груповий проект. Використання скрайбінгу сприяє підвищенню результативності навчання, розвитку візуального мислення, посилення пізнавального інтересу і самостійності. Цей метод сприяє розвитку ключових освітніх компетентностей, які дозволяють не тільки опанувати теоретичний матеріал, а і опанувати соціальний досвід, одержувати навички життя і проектної діяльності в сучасному суспільстві.

НОВІТНІ ПІДХОДИ В ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ТА МОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

2024-06-25T11:47:38+03:00

Стаття розглядає сучасні тенденції у сфері навчання та комунікації, зосереджуючись на новаторських підходах та стратегіях у вивченні іноземних мов. Шляхом аналізу досліджень українських та зарубіжних вчених та практичного досвіду автор висвітлює ефективні методи використання технологій, активного залучення здобувачів знань до вивчення іноземних мов та оптимізації процесу навчання. Зокрема, зупиняється на використанні Інтернету і медіа в навчальному процесі, використанні штучного інтелекту і віртуальної реальності та методу блокчейн. Автор відзначає, що інтеграція Інтернету та медіа в мовне навчання може бути ефективним способом підвищити зацікавленість здобувачів знань, забезпечити доступ до різноманітних джерел інформації та навчальних ресурсів, зробити процес навчання доступним для здобувачів знань з різними можливостями. Стаття спрямована на ідентифікацію ключових аспектів, що впливають на якість і мотивацію до навчання та сприяють покращенню комунікаційних навичок учасників освітнього процесу. Також відмічається, що технологічні інструменти для покращення мовної комунікації можуть бути корисними для розвитку навичок мовлення при вивченні іноземних мов, а також спілкуванні в мережі. Автор розглядає недоліки та переваги використання новітніх технологій, включно з індивідуалізацією та інклюзивним підходом до навчання, захистом даних та доступом до технічних засобів, а також робить прогноз щодо їх подальшого розвитку у сфері освіти, а також надає ряд рекомендацій учасникам освітнього процесу щодо впровадження новітніх технологій в навчальних закладах. В кінці статті автор вказує на те, що здобутки та напрямки в розвитку новітніх технологій допомагають усім учасникам освітнього процесу створювати та використовувати більш ефективні, інноваційні та доступні методи навчання для здобувачів знань у всьому світі.

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДЕРНІЗАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ БАКАЛАВРІВ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ (МУЗИЧНЕ МИСТЕЦТВО) У КОНТЕКСТІ ЄВРОІНТЕГРАЦІЇ

2024-06-25T11:55:26+03:00

У статті здійснено аналіз понять «євроінтеграція», «євроінтеграція у вищій освіті», «модернізація», «модернізація підготовки фахівців у вищій освіті», ««модернізація підготовки бакалаврів середньої освіти (музичне мистецтво)» їхні основні якісні характеристики, що дозволяють чітко їх ідентифікувати, маркувати, розрізняти й усвідомлювати підпорядкування, взаємозалежність і взаємозумовленість. Проаналізовано вітчизняні наукової джерела з проблеми підготовки бакалаврів середньої освіти (музичне мистецтво) та визначено напрями дослідження, які у них відображено, зокрема: формування професійно-значущих компетеностей учителів музики; формування спеціалізованих (профільних) музичних умінь; персоніфікація підготовки учителів музики; виховання засобами музичного мистецтва; якість музично-педагогічної освіти. Визначено, що до пріоритетних напрямів модернізації професійної підготовки бакалаврів середньої освіти (музичне мистецтва) у контексті євроінтеграції можна віднести: функціонування цілісної системи оцінювання якості освіти; модернізацію змісту освіти, оновлення освітніх програм; психологічна підтримка учасників освітнього процесу; підвищення інституційної спроможності закладів вищої освіти та можливості проведення наукових досліджень світового рівня, що сприятиме активному входженню України в ЄС.

РОЛЬ ПЕРЕКЛАДУ ТЕХНІЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ У ФОРМУВАННІ КОМУНІКАТИВНИХ КОМПЕТЕНЦІЙ СТУДЕНТІВ НЕМОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ ТЕХНІЧНИХ ЗВО

2024-06-25T11:58:30+03:00

У сучасному глобалізованому світі ефективне спілкування англійською мовою та добре володіння науково-технічною мовою для представників технічних спеціальностей під час ділового спілкування є критично важливим для успіху в індустрії технологій. Це не просто нові переваги, а дедалі більше – обов’язкова умова професійної реалізації. Тому вкрай важливо у межах формування професійної комунікативної компетентності здобувачів технічних спеціальностей особливу увагу звертати на науково-технічний аспект комунікації як складову ділового мовлення у цій сфері. Чільним конструктивним компонентом науково-технічного мовлення (в англійському дискурсі це часто синонім до понять «ділової англійської» або «професійної англійської») є терміни, тому навички перекладу технічних термінолексем багато в чому є визначальними для комунікативної компетентності студентів немовних спеціальностей. Саме англійська сьогодні є мовою науки і техніки. Понад 50% технічних і наукових періодичних видань світу виходять англійською мовою. Багато курсів технічної англійської мови орієнтовані на певну професію. Кожна галузь техніки має свій унікальний словник термінів і навіть особливості граматики, тому технічна англійська відрізняється залежно від сфери функціювання. Метою статті є визначення ролі перекладу технічної термінології у формуванні комунікативних компетенцій студентів немовних спеціальностей, виокремлення також ефективних стратегій навчання здобувачів технічних ЗВО терміносистем у парі «англійська-українська» й навпаки. У статті здійснено огляд актуальної вітчизняної та іноземної літератури з проблем технічного перекладу, перекладацьких та професійних комунікативних умінь спеціалістів технічних спеціальностей. Наголошено на тому, що ідеальним варіантом відточування умінь перекладу технічної термінології є спеціальний курс у межах варіативної складової підготовки здобувачів технічних спеціальностей. В іншому разі посилену увагу на переклад термінолексем варто звернути під час вивчення курсу англійської за професійним спрямуванням з проєкцією на навчання впродовж життя. Виокремлено універсальні принципи викладання англійської мови в контексті вивчення іноземної за профспрямуванням, які поліпшують знання студентами немовних спеціальностей технічних ЗВО спеціальної фахової термінології, інтегруючи її в удосконалену комунікативну компетенцію.

БАДМІНТОН У ФІЗИЧНОМУ ВИХОВАННІ СТУДЕНТІВ

2024-06-25T12:30:34+03:00

У статті розглядається використання бадмінтону у фізичному вихованні студентської молоді. Відмічається, що бадмінтон, даючи значне навантаження всі групи м’язів та системи організму, створює значний біологічний резерв високої працездатності. У людини, яка займається бадмінтоном, в організмі відбувається більш швидке включення в оптимальний режим роботи, а, отже, для нього характерна і більш висока працездатність. У дослідженні визначено рівні впровадження бадмінтону у фізичне виховання закладів вищої освіти: організаційний, діяльнісний і результативно-оціночний. Включення в систему вищої освіти запропонованої програми з використанням гри в бадмінтон вимагає ще глибшого вивчення і практичних питань, і досліджень цієї проблеми, і засобів фізичного виховання. Пропоновані рекомендації можуть бути використані викладачами закладів вищої освіти на заняттях з фізичного виховання, а також розглядатись як предмет наукового вивчення, оскільки питання застосування бадмінтону у вищій школі залишається важливим та актуальним. На підставі результатів аналізу спеціальної науково-методичної літератури, проведених досліджень та практичного досвіду було визначено критерії ефективності навчальної та позанавчальної діяльності студентів з бадмінтону, до яких належать такі: рівень інтересу та позитивної мотивації до систематичних занять фізичними вправами; рівень рухової активності; кількість студентів, залучених до регулярних занять руховою активністю з пріоритетним використанням елементів бадмінтону; психоемоційний стан; рівень теоретичних знань і практичних умінь з бадмінтону; рівень фізичної підготовленості та функціональних можливостей. Перспективи подальших досліджень полягають у розробці раціональних параметрів фізичних навантажень у бадмінтоні. Необхідно і надалі розробляти рекомендації, які б дозволили студентам систематизувати отримані теоретичні знання, закріпити сформовані технічні та тактичні навички, удосконалювати вміння для самостійних занять бадмінтоном.

ДОСЛІДЖЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ З ТЕХНОЛОГІЯМИ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ «МОЛЕКУЛЯРНОЇ БІОЛОГІЇ»

2024-06-25T12:34:29+03:00

Актуальність використання штучного інтелекту (ШІ) в освітньому процесі закладів вищої освіти в Україні створює нові можливості для забезпечення ефективного освітнього процесу, а саме застосування ШІ як засобу підвищення мотивації та саморозвитку особистості здобувачів освіти. Проте, значення ролі викладачів та тьюторів не має знижуватись, оскільки функціонування технологій ШІ не замінює комунікацію та міжособистісну взаємодію, яка забезпечує формування критичного мислення здобувачів вищої освіти. У статті вивчено та проаналізовано досвід користування засобами ШІ серед здобувачів вищої медичної освіти під час опанування курсу «Молекулярної біології». В результаті вивчення досвіду користування засобами ШІ серед здобувачів вищої медичної освіти під час опанування курсу «Молекулярної біології» було встановлено, що 70,3% опитаних використовують ШІ для навчання. Встановлено, що досвід учасників опитування користування ШІ пов'язаний з аудіо візуалізацію. Проте, результати дослідження доводять, що серед здобувачів вищої медичної освіти найпоширенішим засобом ШІ є ChatGPT. У дослідженні визначено кілька способів використання ChatGPT здобувачами: пошук особистісно-орієнтованої інформації здобувачам вищої освіти під час виконання наукової роботи; перевірка та редагування текстових робіт; розробка та створення розкладу й таймінгу занять; пошук особистісно-індивідуальних рекомендації щодо освітніх ресурсів тощо. Вказано, що безконтрольне використання ШІ здобувачами вищої медичної освіти в навчальній діяльності може призвести до певних освітніх ризиків, а саме: використання наданої інформації ChatGPT порушує принципи академічної доброчесності; «автоматичне» використання згенерованих текстів ШІ, що також суперечить принципам академічної доброчесності; втрата здобувачами навичок критичного мислення та умінь аналізувати й співставляти одержані знання. З метою уникнення зазначених освітніх ризиків уважаємо важливо застосовувати ефективні стратегії контролю щодо використання ШІ в освітньому процесі, а також навчати здобувачів вищої медичної освіти критично аналізувати інформацію одержану засобами ШІ. Уникнути зазначених ризиків можливо також удосконаленням академічних програм, урізноманітненням різнорівневих індивідуальних завдань, які вимагають навичок критичного мислення, обговорення проблемних та складних запитань під час аудиторних занять.

ЕВОЛЮЦІЯ ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ВЧИТЕЛІВ У КАНАДІ: НОВІ ГОРИЗОНТИ В УМОВАХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ОСВІТІ

2024-06-25T14:24:15+03:00

Ця стаття розглядає еволюцію професійного розвитку вчителів у Канаді, акцентуючи увагу на зростаючій ролі інформаційних технологій в освітньому процесі. У контексті глобального переходу до цифрового навчання, канадська система освіти стикається з необхідністю адаптувати педагогічний персонал до нових вимог, що включає зміни в навчальних програмах, методиках навчання та підходах до оцінювання знань. Особлива увага приділяється впливу інформаційних технологій на методи викладання та професійного розвитку вчителів, який транс-формує традиційні форми навчання в бік інтерактивності, гнучкості та індивідуалізації навчального процесу. В статті детально аналізуються сучасні тенденції та дослідження, пов'язані з інтеграцією цифрових ресурсів у педагогічну практику, в тому числі використання електронних підручників, онлайн-платформ для співпраці та обміну досвідом, а також програм для розвитку критичного мислення та креативності учнів. Розглядаються приклади успішної реалізації проектів з цифровізації освіти, що сприяють збільшенню мотивації та залученості учнів до навчального процесу. Крім того, стаття акцентує на важливості постійного професійного навчання та саморозвитку вчителів, які мають бути готові не тільки до використання новітніх технологій, але й до адаптації до швидко змінюючих освітніх тенденцій та потреб суспільства. Обговорюються стратегії та програми підвищення кваліфікації, які дозволяють вчителям ефективно впроваджувати інноваційні методи викладання та створювати умови для критичного осмислення та переосмислення власної практики. Стаття закликає до подальшого дослідження викликів та перспектив, які виникають у зв'язку з цифровізацією освітнього процесу, підкреслюючи необхідність розробки комплексних підходів до підготовки та підтримки педагогічного персоналу у відповідь на ці зміни. Автор вважає, що ключ до успішної інтеграції новітніх технологій у освіту лежить через цілеспрямоване та систематичне включення інформаційних технологій у стратегію професійного розвитку вчителів, що сприятиме підвищенню якості освіти та розвитку інноваційного освітнього середовища.

СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ПРАКТИЧНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ІНТЕГРАЛЬНОГО КОНТРОЛЮ В ЗМІШАНИХ ЄДИНОБОРСТВАХ

2024-06-25T14:13:38+03:00

Стаття присвячена проблемі систематизації процесу інтегрального контролю характеру змін індивідуальних функціональних можливостей організму спортсменів зі змішаних єдиноборств. Розкриті в даній роботі питання пов’язані не лише з аналізом перебігу адаптаційних змін в організмі спортсменів, але й оцінкою рівня технічної майстерності володіння найбільш пріоритетними для даного виду спорту ударами, кидками, больовими та задушливими прийомами. Розкриті основні методи контролю за спроможністю реалізовувати в процесі змагальної діяльності адаптаційний потенціал організму спортсменів та технічний рівень володіння елементами, з метою удосконалення тактики ведення поєдинків залежно від рівня суперника. В даній статті проведено порівняльний аналіз доцільності пріоритетності використання в процесі оптимізації моделей тренувальних занять відповідних фізіологічних, морфо-функціональних та біохімічних методів дослідження. Представлено основі напрямки дослідницької діяльності провідних науковців з даного напрямку та детально розкрито алгоритм використання тих чи інших методів контролю за рівнем тренованості спортсменів у змішаних єдиноборствах. Чітко розкрито періодизації варіативності практичної реалізації відповідної комбінації показників варіабельності серцевого ритму та концентрації відповідних ферментів, гормонів в сироватці крові спортсменів, як один із оптимальних та інформативних методів оцінки прояву компенсаторних реакцій на тренувальні навантаження. Деталізовано представлено основі шляхи вирішення проблем інтегрального контролю за рівнем тренованості спортсменів, які протягом останніх десятиліть провідні науковців, тренери, спортсмени високої кваліфікації з різних видів змішаних єдиноборств поглиблено вивчали в процесі тренувальної та змагальної діяльності. Обґрунтовано доцільність використання фахівцями з даного виду спорту в якості інформаційних маркерів оцінки процесів адаптації, інноваційні інструментальні методи діагностики функціонального стану, які дозволять розробити чіткі механізми регуляції величини ключових факторів системи підготовки.

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ ФОНЕТИКИ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ЯК ІНОЗЕМНОЇ (З ДОСВІДУ РОБОТИ КАФЕДРИ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ)

2024-06-25T12:40:40+03:00

У статті висвітлено питання щодо особливостей навчання китайських студентів фонетики української мови як іноземної. Автор звертає увагу на тому, що опанування звукового складу української мови є надзвичайно важливим і складним питанням, обумовленим суттєвими розбіжностями типологічно далеких мов – китайської та української. Підкреслено фундаментальну роль фонетики під час вивчення української мови як іноземної у процесі опанування української мови як іноземної. Проведено ґрунтовний порівняльно-зіставний аналіз особливостей звукового складу української та китайської мови, виділено головні відмінності щодо вимови звуків, структури складу, наявності тонів, графічне змішування букв, відсутність шиплячих і дрижачих звуків, особливості приголосних за придихальністю/ непридихальністю, нерозрізнення приголосних за твердістю/м’якістю; дзвінкістю/глухістю тощо. Виявлено труднощі формування фонетичної компетенції китайських студентів та їх типові фонетичні помилки у вимові українських звуків. Визначено та описано систему вправ з фонетики, спрямованих на опанування звукового складу української мови, на покращення вимови, зменшення кількості фонетичних помилок. Автором виокремлено чотири групи вправ, кожна з яких є більш складною по відношенню до інших. Перша група завдань спрямована на формування навичок вимови українських звуків, які характеризуються мінімальним ступенем відмінності в артикуляції з китайськими звуками; до другої групи – вправи, мета яких полягає у диференціації близьких за артикуляцією приголосних звуків обох мов; третя група вправ стосується відпрацюванню тих звуків української мови, яких немає у китайській мові; остання група вправ спрямована на розпізнавання дзвінких і приголосних, твердих та м’яких звуків. Автором зазначено, що мета занять фонетичного курсу полягає в максимальному наближенні вимови китайських студентів до вимови носіїв мови.

ТЕХНОЛОГІЇ ЗАСТОСУВАННЯ ЦИФРОВОГО КЕЙСУ ПРИ ВИВЧЕННІ ДИСЦИПЛІН МОВНО-ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТНЬОЇ ГАЛУЗІ

2024-06-25T12:44:22+03:00

У статті розглядаються питання впровадження і застосування цифрових додатків при вивченні дисциплін мовно-літературної освітньої галузі. Серед 10 ключових компетентностей Державного базового стандарту освіти вагоме місце належить інформаційно-цифровій, що передбачає опанування навичками та вміннями роботи з цифровими сервісами як з метою розв’язання освітніх завдань, так й успішною професійною діяльністю. Мета статті – охарактеризувати й на окремих прикладах продемонструвати можливості використання цифрових кейсів, які є дієвим механізмом для створення, пошуку, обробки й обміну навчальною інформацією. Зазначено, що сучасна освітня парадигма опирається на якісне навчання, а ефективність освітнього процесу багато в чому залежить від інноватики. Доведено, що використання цифрових платформ LeaningApps, Online Test Pad, LanguageTool, сервісу Storybird формує позитивну мотивацію до вивчення предметів мовно-літературної освітньої галузі, активну взаємодію та співпрацю, забезпечує високу вмотивованість здобувачів освіти. У результаті використання цифрового кейсу на заняттях розвивається креативна компетенція, когнітивна й комунікативна активність, самостійність, розв’язуються проблемні завдання, створюються умови для самореалізації та самоствердження. Перевагою використання цифрового кейсу є успішний результат, оскільки здобувачі освіти долучаються до вирішення певних завдань і створення ситуацій успіху не лише під час очних занять, але і в онлайн чи змішаному форматі. Можемо стверджувати, що опанування цифровими застосунками забезпечує системність, безперервність і цілісність процесу підготовки до цифрових трансформацій. Наголошуємо, що освітній процес не буде повноцінним й конструктивним без використання цифрових технологій, а інформаційно-цифрова компетентність є важливим складником процесу диджиталізації сучасного інформаційно-комунікаційного простору.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ ДО ЗАСТОСУВАННЯ ТЕХНОЛОГІЇ «ПЕРЕВЕРНУТОГО НАВЧАННЯ»

2024-06-25T12:47:16+03:00

У статті розглянуто організаційно-методичні засади підготовки майбутніх вчителів початкової школи до застосування технології «перевернутого навчання». Встановлено сутність та зміст технології «перевернутого навчання», її компоненти. Перевернуте навчання» трактується як освітня модель, в якій традиційне представлення лекції перевтілюється у її обговорення, у якому розкриваються дискусійні питання, презентуються проекти, виконуються практичні роботи тощо, а відеолекція при такому підході є ключовим компонентом у технології перевернутого навчання. Схарактеризовано підходи до організації перевернутого навчання: типовий перевернутий клас (The Standard Inverted Classroom), орієнтований на дискусію перевернутий клас (The Discussion-Oriented Flipped Classroom), сфокусований на демонстрації перевернутий клас (The Demonstration-Focused Flipped Classroom), псевдоперевернутий клас (The FauxFlipped Classroom), груповий перевернутий клас (The GroupBased Flipped Classroom), віртуальний перевернутий клас (The Virtual Flipped Classroom), «перевернутий» викладач (Flipping The Teacher). Визначено, що підготовка майбутніх вчителів початкових класів до застосування технології «перевернутого навчання» передбачає ознайомлення студентів з ключовими аспектами технології, способами її реалізації в освітньому процесі початкової школи та застосуванням технології «перевернутого навчання» під час викладання фахових дисциплін. Перевагами технології «перевернутого навчання» вважаються раціоналізація використання аудиторного часу, більш усвідомлене засвоєння студентами матеріалу, посилення автономної позиції студента в освітньому процесі, оптимізація розвитку критичного мислення і креативності у студентів, їх перетворення на інтегративну частину освітнього процесу.

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ УМОВИ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ВИКЛАДАЧІВ ПРАВА ДО РОБОТИ В УМОВАХ ЗМІШАНОГО НАВЧАННЯ

2024-06-25T12:51:51+03:00

Сучасний розвиток освітнього процесу, ознаменований стрімким внесенням інноваційних технологій і змішаних форм навчання, ставить перед системою вищої юридичної освіти актуальне завдання підготовки майбутніх викладачів, які могли б ефективно працювати в умовах змішаного навчання. Змішане навчання, що поєднує переваги традиційних аудиторних занять з можливостями дистанційної освіти, стає ключовим для адаптації освітнього процесу до індивідуальних особливостей і потреб студентів, відповідаючи сучасним вимогам гнучкості та доступності навчання. Стаття проводить глибокий аналіз організаційно-педагогічних умов, необхідних для успішної реалізації змішаного навчання в юридичній освіті, з акцентом на важливості інтеграції новітніх освітніх технологій та методик. Велика увага приділяється необхідності трансформації ролі викладача, що вимагає переходу від традиційної моделі передачі знань до активного наставництва, керівництва навчальною діяльністю та організації інтерактивного, індивідуалізованого навчання. Аспекти технологічної підтримки, розвитку професійних компетенцій викладачів, індивідуалізації навчального процесу, а також залучення зовнішніх експертів для розширення та поглиблення навчального контенту обговорюються як ключові для підвищення ефективності навчального процесу. Автори пропонують всебічно обґрунтований підхід до впровадження змішаного навчання, враховуючи виклики та специфіку юридичної освіти, з метою підготовки юридичних спеціалістів нового покоління, здатних ефективно адаптуватися та діяти у складному та змінному правовому середовищі. Висновки підкреслюють критичну важливість комплексного врахування вимог сучасного освітнього середовища, забезпечення технологічної підтримки, неперервного професійного розвитку викладачів та залучення студентів до активної участі у процесі навчання. Ці заходи спільно сприяють успішному впровадженню змішаного навчання та готовності випускників до високоефективної роботи в умовах сучасного правового середовища, забезпечуючи якість і актуальність юридичної освіти на новому етапі її розвитку.

ПРОФЕСІЙНО ОРІЄНТОВАНІ ЗАВДАННЯ ЯК ЗАСІБ НАВЧАННЯ ІНОЗЕМНІЙ МОВІ ПРОФЕСІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

2024-06-25T12:55:42+03:00

Професійне самовдосконалення стає невід’ємною складовою молодого фахівця в сучасних умовах і призводить до підвищення його конкурентоспроможності на ринку праці. Термін «професійно орієнтоване навчання» використовується для визначення процесу викладання іноземної мови в технічному ЗВО. Даний процес спрямований на опрацювання фахової літератури, опанування професійної лексики і термінології, а також на комунікацію в галузі професійної діяльності. Засвоєння студентами професійної термінології, її активізація у сфері фахової комунікації, відбувається шляхом використання проблемних питань і завдань, дискусій, тестових завдань тощо. Завдання кожного викладача дисципліни «Іноземна мова за професійним спрямуванням» ретельно відбирати тексти для студентів. Вони є мотивуючим фактором, оскільки вони пропонують цікаву, тематичну та різноманітну інформацію стосовно майбутньої професійної діяльності. Для студентів ці тексти є «ключем» для розуміння іншомовного середовища, способів мислення, особливостей комунікативної поведінки потенційних зарубіжних партнерів. Післятекстові вправи повинні ставити певну мету – засвоїти, опанувати, сформувати певні механізми. Важливим є зміст вправи, тобто те, що потрібно засвоїти і навчальні дії для вирішення навчально-комунікативного завдання, здійснення контролю і самоконтролю. До комплексу вправ варто віднести розуміння і вживання лексичних одиниць професійного словника. Різноманітні лексичні вправи допомагають закріпити й активізувати отримані знання. Поступове ускладнення завдань та їх варіація сприяють розвитку логічного мислення у студентів. Система вправ для вивчення лексики професійного спрямування може слугувати у подальших дослідженнях особливостей комунікативної компетенції.

ПРОБЛЕМА ВИКЛАДАННЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ У НЕМОВНИХ ВНЗ І СПОСОБИ ЇЇ РІШЕННЯ

2024-06-25T14:02:28+03:00

У статті головна мета навчання іноземних мов розглядається як формування, вдосконалення та розвиток особистості, здатної досягти необхідного рівня комунікативної компетентності. Навчання також спрямоване на розвиток пізнавальної самостійності майбутніх спеціалістів на основі формування мовних і професійних орієнтацій у процесі роботи з літературою за обраною спеціальністю. Зазначалося, що в нелінгвістичних ВНЗ іноземна мова займає дещо окреме місце в системі інших навчальних курсів, оскільки при її вивченні багато студентів іноді стикаються з новим для них мовним і мовленнєвим матеріалом. Навчання іншомовного спілкування в нелінгвістичному університеті пов'язане з низкою обмежень, серед яких несприятливі частотно-часові характеристики занять і те, що спілкування має переважно навчальний характер. За відсутності потреби спілкуватися цільовою мовою, при оволодінні мовою поза мовним середовищем «спілкування» зводиться до розуміння і відтворення деяких типових, ситуативно зумовлених мовних кліше. На жаль, в нелінгвістичному вузі іноді вивчення іноземної мови розглядається як накопичення певної суми знань і формування навичок, тобто відсутнє уявлення про мову як про складну багаторівневу систему, що постійно розвивається. Але труднощі викладання іноземної мови в нелінгвістичних ВНЗ пов'язані зі специфікою її як предмета, складного для вивчення в університетських умовах. Вивчення іноземної мови вимагає величезних зусиль та енергії, а також щоденної, систематичної, мотивованої праці. Тому лише особиста зацікавленість в оволодінні іноземною мовою може ефективно сприяти формуванню мотивації до цього предмету. Викладання іноземної мови в нелінгвістичному ВНЗ може бути успішним, якщо протягом усього навчального процесу послідовно проводитися так званий орієнтований відбір текстового матеріалу з урахуванням професійної спрямованості студентів. Таким чином активізується комунікативна та пізнавальна діяльність учнів, пробуджується інтерес до предмета та стимулюється потреба учнів самостійно шукати нові слова, вирази, користуватися джерелами інформації.

ОРГАНІЗАЦІЯ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ В ЗЗСО В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

2024-06-25T14:30:16+03:00

Стаття присвячена спробі дослідити види, форми організації позакласної роботи з української літератури в умовах дистанційного навчання. Потрактовано поняття позакласної роботи з української літератури на основі традиційних та сучасних літературознавчих досліджень. Подано перелік онлайн-платформ для проведення дистанційного формату позакласної роботи з української літератури в індивідуальній, груповій, масовій формах. Обґрунтовано варіативність використання ШІ в позакласній діяльності з української літератури як мотивація до вивчення української літератури та розвитку читацької грамотності на основі інтермедіальності. У межах наукової розвідки нами було проведено інтерв‘ювання вчителів української мови і літератури Сумського регіону та ключових стейкхолдерів Київської, Хмельницької, Запорізької областей для здійснення аналізу змісту, форм, видів позакласної роботи з української літератури в умовах дистанційного навчання. Окреслені приклади проведеної позакласної роботи з української літератури вчителями у ЗЗСО свідчать про активне використання онлайн-інструментів. Однак, проведення позакласної роботи під час дистанційного навчання ускладнюється через низку причин: відсутність особистого контакту між вчителем та учнями, недостатнє технічне забезпечення, що спонукає появі асинхронного формату, напрацювання нового досвіду вчителями у проведенні позакласної роботи з української літератури на основі онлайн-інструментів і т. д. Організація позакласної роботи з української літератури в умовах дистанційного навчання сприяє: виявленню й розвитку індивідуальних творчих здібностей, літературної обдарованості учнів; закріпленню знань, набутих у процесі навчання, застосування їх на практиці; розвитку творчої активності, ініціативи учнів; удосконалення вмінь пошуку і використання джерел інформації; організації інтелектуальних заходів; психологічному розвантаженню; внутрішньому емоційному наповненню, пошуку індивідуальних ресурсів для розвитку резильєнтності тощо.

МЕТОДИКА НАВЧАННЯ ФОНЕТИЧНОГО МАТЕРІАЛУ ГЕРМАНСЬКИХ МОВ НА БУКОВИНІ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ СТ.)

2024-06-25T14:20:16+03:00

Здійснено аналіз розвитку і становлення методики навчання фонетики англійської та німецької мови в школах Буковини у першій половині XX ст. В ході дослідження охарактеризовано методику навчання фонетичного матеріалу обох германських мов на основі прямого та змішаного методів навчання. Визначено, що навчання фонетичного матеріалу за прямим методом здійснювалося на початковому ступені навчання германських мов. Значна увага приділялася вимові голосних та приголосних, інтонації іншомовного речення. Під час навчання фонетичного матеріалу німецької мови використовували фонетичні символи для вдосконалення артикуляційних навичок учнів, виконували пісні. Відмітною рисою навчання фонетики англійської мови було оволодіння іншомовною інтонацією, що передбачало формування аудитивних навичок і умінь сприймання, відтворення у процесі говоріння й читання. Встановлено, що навчання фонетичного матеріалу німецької мови за змішаним методом здійснювалося з урахуванням достатнього для розуміння рівня вимови. Вперше пропонувалось використання додаткового навчального матеріалу (фонетичних карток, виданих Мюнхенською Академією, „Словника вимови англійської мови” Д. Джонса, лінгвістичного атласу країни, мову якої вивчали). На відміну від попереднього етапу, для формування навичок правильної вимови НМ рекомендувалося вивчення віршів. Для удосконалення вимови англійської мови пропонувалось вивчення римованих рядків, пісень. Акцентувалася увага на розвитку умінь не тільки правильної вимови, а й на формуванні навичок слухового сприймання усного мовлення. Вперше виявлено використання грамофонних платівок для прослуховування.