ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ ФОНЕТИКИ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ЯК ІНОЗЕМНОЇ (З ДОСВІДУ РОБОТИ КАФЕДРИ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ)
PDF

Ключові слова

українська мова як іноземна, китайська мова, фонетична компетенція, система вправ Ukrainian language as a foreign language, Chinese language, phonetic competence, system of exercises

Як цитувати

БІДЕНКО, Л. В. (2024). ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ КИТАЙСЬКИХ СТУДЕНТІВ ФОНЕТИКИ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ЯК ІНОЗЕМНОЇ (З ДОСВІДУ РОБОТИ КАФЕДРИ МОВНОЇ ПІДГОТОВКИ ІНОЗЕМНИХ ГРОМАДЯН СУМСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ). АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (1), 52-56. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.1.8

Анотація

У статті висвітлено питання щодо особливостей навчання китайських студентів фонетики української мови як іноземної. Автор звертає увагу на тому, що опанування звукового складу української мови є надзвичайно важливим і складним питанням, обумовленим суттєвими розбіжностями типологічно далеких мов – китайської та української. Підкреслено фундаментальну роль фонетики під час вивчення української мови як іноземної у процесі опанування української мови як іноземної. Проведено ґрунтовний порівняльно-зіставний аналіз особливостей звукового складу української та китайської мови, виділено головні відмінності щодо вимови звуків, структури складу, наявності тонів, графічне змішування букв, відсутність шиплячих і дрижачих звуків, особливості приголосних за придихальністю/ непридихальністю, нерозрізнення приголосних за твердістю/м’якістю; дзвінкістю/глухістю тощо. Виявлено труднощі формування фонетичної компетенції китайських студентів та їх типові фонетичні помилки у вимові українських звуків. Визначено та описано систему вправ з фонетики, спрямованих на опанування звукового складу української мови, на покращення вимови, зменшення кількості фонетичних помилок. Автором виокремлено чотири групи вправ, кожна з яких є більш складною по відношенню до інших. Перша група завдань спрямована на формування навичок вимови українських звуків, які характеризуються мінімальним ступенем відмінності в артикуляції з китайськими звуками; до другої групи – вправи, мета яких полягає у диференціації близьких за артикуляцією приголосних звуків обох мов; третя група вправ стосується відпрацюванню тих звуків української мови, яких немає у китайській мові; остання група вправ спрямована на розпізнавання дзвінких і приголосних, твердих та м’яких звуків. Автором зазначено, що мета занять фонетичного курсу полягає в максимальному наближенні вимови китайських студентів до вимови носіїв мови.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.1.8
PDF

Посилання

Война М. О., Воробей О. С., Гончаренко О. М. Китайська мова. – Харків, 2016. 368 с.

Мірошниченко Ю. М. Дистанційний супровідний курс фонетики української мови для іноземних студентів основного етапу навчання. Викладання мов у вищих навчальних закладах освіти. 2016. Вип. 2. С. 91-99.

Приходько С. О., Божко Н. М. Врахування особливостей фонетичної системи рідної мови у навчанні китайців української мови як іноземної. Інноваційна педагогіка. 2022. Випуск 52. Том 2., С. 44-49.

Morhunova N., Riazantseva D. The Effectiveness of the Use of Nationally Oriented Methodology in the Study of the Ukrainian Language by Chinese Students (Phonetic Aspect). Theory and Practice in Language Studies. 2023. 13(10), P. 2439–2448.

Li S. Language, Figure, Landscape in Chinese Thought. Theory, Culture and Society, 2023. 40(4-5), P. 57–74.

Dong Qianhui, Liu Guojin. The role of novelty stimuli in second language acquisition: evidence from the optimized. Computer Speech and Language. 2024. 86 101624.