ТРІАДА «ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ – ВІРТУАЛІЗАЦІЯ – ВЕЛИКІ ДАНІ»: МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ АСПЕКТИ ПРИРОДОМОВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПЕРСПЕКТИВ ДОКТОРСЬКОЇ ОСВІТИ
PDF (English)

Ключові слова

обробка природної мови
великі дані
докторська освіта
підготовка аспірантів
інтелектуалізація
віртуалізація natural language processing (NLP)
big data
doctoral education
doctoral students training
intellectualization
virtualization

Як цитувати

НАДУТЕНКО, М. В., НАДУТЕНКО, М. В., & ФАСТ, О. Л. (2024). ТРІАДА «ІНТЕЛЕКТУАЛІЗАЦІЯ – ВІРТУАЛІЗАЦІЯ – ВЕЛИКІ ДАНІ»: МІЖДИСЦИПЛІНАРНІ АСПЕКТИ ПРИРОДОМОВНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПЕРСПЕКТИВ ДОКТОРСЬКОЇ ОСВІТИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (2), 103-111. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.14

Анотація

У цій статті розглядаються міждисциплінарні питання природномовних досліджень та перспективи докторської освіти в контексті тріади «Інтелектуалізація – Віртуалізація – Великі дані». Останні технологічні досягнення значно сприяли прогресу у сфері обробки природної мови (NLP). Сучасне NLP значною мірою покладається на методи машинного та глибинного навчання, що дозволяє комп’ютерам навчатися на великих наборах даних і виконувати завдання з високою точністю. Основні аспекти, які висвітлені в статті, включають використання нейронних мереж, механізми уваги та трансферного навчання. Обговорюються головні виклики, з якими стикається сучасне NLP, такі як неоднозначність, обмеженість даних, відсутність контексту та етичні проблеми. Важливими напрямками досліджень є мультимодальність, пояснювальні нейронні мережі та розвиток систем NLP для мов з обмеженими ресурсами. Стаття акцентує увагу на технологічному статусі NLP та його значущості в умовах інтелектуалізації, віртуалізації та аналізу великих даних. Визначені можливі напрямки досліджень, такі як покращення інтелектуалізації систем NLP, створення віртуальних середовищ для NLP-додатків та використання аналітики великих даних для підвищення точності та ефективності систем NLP. Крім того, у статті розглядається навчання докторантів в умовах використання NLP та аналізу великих даних, акцентуючи увагу на розробці компетенцій в управлінні дослідницькими даними та методологічному капіталі освітньої науки даних. У підсумках підкреслюється важливість інтеграції етичних аспектів у використання технологій NLP та їх значення для сучасної докторської освіти в Україні.У дослідженні підкреслено критичну необхідність комплексного підходу до аналізу мови, віртуальних середовищ та великих даних для розвитку систем NLP та модернізації докторської освіти.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2024.2.14
PDF (English)

Посилання

B. McKenna, M. D. Myers, and M. Newman, (2017). Social media in qualitative research: Challenges and recommendations. Information and Organization, vol. 27, no. 2. Pp. 87–99.

Cleveland, W. S., (2001). Data Science: An Action Plan for Expanding the Technical Areas of the Field of Statistics. International Statistical Review, 69, no. 1. Pp. 21–26.

D. Boyd and K. Crawford, 92012). Critical Questions for Big Data. Information, Communication & Society, vol. 15, no. 5. Pp. 662–679.

G. T. L. Brown, (2017). Doctoral Education in Quantitative Research Methods: Some Thoughts about Preparing Future Scholars. Frontiers in Applied Mathematics and Statistics, vol. 3. P. 25.

Goodfellow, Ian; Pouget-Abadie, Jean; Mirza, Mehdi; Xu, Bing; Warde-Farley, David; Ozair, Sherjil; Courville,Aaron; Bengio, Yoshua, (2014). Generative Adversarial Networks Proceedings of the International Conference on Neural Information Processing Systems (NIPS 2014) (англ.). С. 2672–2680. https://web.archive.org/web/20191122034612/http://papers.nips.cc/paper/5423-generative-adversarial-nets.pdf

Papagiannidis, S., Meadows, M. & Panagiotopoulos, P., (2023). Training the next generation of doctoral researchersin data science: The impact on publications and beyond. IEEE Transactions on Technology and Society, vol. (In-Press),pp. (InPress). https://doi.org/10.1109/TTS.2023.3243395

Schmidhuber, Jürgen (1991). A possibility for implementing curiosity and boredom in model-building neural controllers. Proc. SAB’1991 (англ.). MIT Press/Bradford Books. С. 222–227.

Schmidhuber, Jürgen (2010). Formal Theory of Creativity, Fun, and Intrinsic Motivation (1990-2010). IEEE Transactions on Autonomous Mental Development (англ.). 2 (3): 230–247. doi:10.1109/TAMD.2010.2056368.

Schmidhuber, Jürgen (2020). Generative Adversarial Networks are Special Cases of Artificial Curiosity (1990) and also Closely Related to Predictability Minimization (1991). Neural Networks (англ.). 127: 58–66. PMID 32334341. arXiv:1906.04493. doi:10.1016/j.neunet.2020.04.008.

Sioux McKenna & Susan van Schalkwyk (2023): A scoping review of the changing landscape of doctoral education, Compare: A Journal of Comparative and International Education. DOI: 10.1080/03057925.2023.2168121

Williamson, B. (2017). Who owns educational theory? Big data, algorithms and the expert power of education data science. E-Learning and Digital Media. 2017, Vol. 14(3) 105–122.

Nadutenko M., Prykhodniuk V., Shyrokov V., Stryzhak O. Ontology-Driven Lexicographic Systems. Advances in Information and Communication. FICC 2022. Lecture Notes in Networks and Systems. Cham : Springer. 2022. С. 204–215. DOI: 10.1007/978-3-030-98012-2_16

V.A. Shyrokov, M.V. Nadutenko, et al. Linguistic-Informational Studies: Works of the Ukrainian Lingua-Information Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine: in 5 volumes. Volume 5. Virtualization of Linguistic Technologies. Kyiv, Ukrainian Lingua-Information Fund of the National Academy of Sciences of Ukraine. 2018. 286 pages. ISBN 978-966-02-8683-2. ISBN 978-966-02-8690-0 (Vol. 5). DOI 10.33190/978-966-02-8683-2/8690-0