ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ
PDF

Ключові слова

активне навчання, мистецька освіта, педагогічна творчість, педагог-музикант, творчі професійні якості active learning, artistic education, pedagogical creativity, musical teacher, creative professional skills

Як цитувати

ЖОРНЯК, Б. Є. (2021). ПРОБЛЕМА ФОРМУВАННЯ ТВОРЧИХ ЯКОСТЕЙ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИЧНОГО МИСТЕЦТВА В ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНОМУ АСПЕКТІ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ПЕДАГОГІКА», (1), 44-48. https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.1.5

Анотація

У статті розглядається проблема формування творчих якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва як однієї із пріоритетних у системі підготовки молодого педагога. Сьогодні підвищення рівня творчого потенціалу майбутнього вчителя тісно пов’язане з вирішенням важливих проблем освіти і виховання в нашому суспільстві, зростанням ролі людського фактору в загальному процесі пере- будови соціального буття, розвитком творчої діяльності маc у всіх сферах соціального і культурного життя. За цих умов особливого значення набуває підготовка педагога, людини гармонійно розвиненої, суспільно активної, яка поєднує в собі не лише загальну культуру і професійні знання та вміння, а й характеризується твор- чим ставленням до педагогічної праці, яскраво вираженою орієнтацією на естетично ціннісну творчу діяльність. Автор розглядає педагогічну творчість як вияв вищої форми активності у професійній діяльності вчителя, про- яв його фахової майстерності. Запорукою педагогічної творчості виступають творчі якості вчителя – природні і набуті здібності гнучко реагу- вати на певні об’єктивні зміни в освітньому процесі, запроваджувати нестандартні форми навчання, оновлювати зміст навчальних дисциплін та методи їх викладання. У трактуванні творчих якостей майбутнього вчителя музичного мистецтва варто виділити такі: продуктивне і креативне мислення, уява, фантазія, сміливість думки, інтуїція, гнучкість мислення, мотивація до інноваційного пошуку, здатність до імпровізації, схильність до руйнування усталених стереотипів тощо. Автор розглядає формування творчих якостей як складний, багатогранний і багатовимірний процес, який здій- снюється протягом усього навчання студентів у педагогічному виші. У практиці підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва сьогодні дедалі більше звертаються до форм і методів активного навчання через творчість студентів. Адже випускник, що володіє постійним і усвідомленим інтересом до творчості, бажанням і вмінням реалізувати свої творчі якості і можливості, більш успішно адапту- ється до майбутньої професійної діяльності, здатний створювати власний стиль педагогічної праці.

https://doi.org/10.52726/as.pedagogy/2021.1.5
PDF

Посилання

Головін С. Словник практичного психолога. Мінськ, Хорвест, Видавництво АСТ, 2001. 800с.

Зуєнко Н. Діалогова сутність зорієнтованої парадигми освіти. Педагогіка вищої та середньої школи. Збірник наукових праць. Кривий Ріг, 2014. С. 191–197

Фурман А.А. Психодіагностика особистісної адаптованості. Наукове видання. Тернопіль : Економічна думка, 2000. 197 с.

Хуа Вей. Критеріальний аппарат діагностування творчого потенціалу майбутніх учителів музики. Актуальні питання мистецької освіти та виховання. Суми : Збірник наукових праць. Вип.1(9), 2017. С. 167–175.

Kretlow A. G., Wood C. L., Cooke, N. L. (2011). Using In-Service and Coaching to Increase Kindergarten Teachers’ Accurate Delivery of Group Instructional Units. The Journal of Special Education, 44 (4), 234–246. URL: https://doi.org/10.1177/0022466909341333 (Lass accessed: 23.03.2021).

Hatice Onuray Eğilmez, Özgür Eğilmez, Doruk Engür (2018). Democratic Perception and Attitudes of Pre-Service MusicTeachers in Turkey. Department of Music Education, Mehmet AkifErsoy University, Turkey. International Journal of Evaluation and Research in Education (IJERE) Vol. 7, No. 2, pp. 100~108.

Shannon D.K., Snyder P.A, Hemmeter M.L, McLean M. (2021). Exploring Coach–Teacher Interactions Within a Practice-Based Coaching Partnership. Topics in Early Childhood Special Education. 40 (4) 229-240. doi:10.1177/0271121420910799.