КОНЦЕПЦІЯ МИТЦЯ У ХУДОЖНЬОМУ БАЧЕННІ ЖОРЖ САНД (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ «ЗАМОК САМОТНОСТІ»)
PDF

Ключові слова

романтизм, митець, живописець, вокаліст, актор. romanticism, artist, music, painter, vocalist, actor.

Як цитувати

СИПА, Л. М. (2022). КОНЦЕПЦІЯ МИТЦЯ У ХУДОЖНЬОМУ БАЧЕННІ ЖОРЖ САНД (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ «ЗАМОК САМОТНОСТІ»). АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (1), 209-214. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.32

Анотація

Романтики, зробивши акцент на мистецтві, увиразнили постать митця як людини творчо обдарованої та такої, котра по-іншому сприймає оточуючу дійсність та здатна змінити її. Важливе місце відведено образу митця у художній спадщині Жорж Санд. Різні типи митців представлені у романі «Замок Самотності», що вийшов друком у 1851 р., однак, протягом тривалого часу залишався поза увагою дослідників. Методологічним підґрунтям аналізу та інтерпретації концепції митця у художньому творі став тематичний підхід та способи присутності музики у літературі, увиразнені американським дослідником Девідом А. Пауелом, серед яких науковець виокремлює наступні: персонажі літературного твору пов’язані з музикою, або йдеться про музику загалом. Презентація музики у літературі проектується також на живопис та театр. У розвідці проаналізовано синтетичне поєднання мистецьких здібностей в особі оповідача Салантіні (художник, театральний критик, актор), еволюцію таланту вокаліста й актора Селіо, а також жертовність та відданість співачки й акторки Сесілії. Проведено паралель з образом геніально обдарованої Консуело з однойменного роману Жорж Санд. Підкреслено вагомість ролі митця-педагога Боккафері щодо розвитку природного таланту, свободи вибору ролі для інтерпретації та розкриття актора як особистості. Визначено складові поступу митця на шляху до вдосконалення. Це вправляння в мистецтві та ототожнення з образом, що відтворюється. Неабияке значення має почуття любові до мистецтва, до людини загалом та кохання зокрема. Здатність співпереживати, розуміти й допомагати іншим сприяє розкриттю нових граней власної обдарованості у романі Жорж Санд «Замок Самотності». Підсумовано, що жоржсандівська концепція митця характеризується романтичним баченням митця як людини виняткової, що покликана змінити світ за посередництвом мистецтва.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2022.1.32
PDF

Посилання

Сипа Л. М. Геній і талант у художній концепції Жорж Санд (на прикладі дилогії «Консуело» і «Графиня Рудольштадт»). Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Серія літературознавство. 2009. Вип. 2(58). Ч. 3. С. 36–51.

Auraix-Jonchière P. Mythopoétique de l’espace sandien : Lucrezia Floriani et Le Château des Désertes. George Sand. Pratiques et imaginaires de l’écriture / sous la dir. de B. Diaz et I. Hoog-Naginski. Caen, 2006. P. 255–264. URL : https://books.openedition.org/puc/9829

Bara O. Le Château des Désertes de George Sand (1847-1851) : utopie théâtrale, fiction romanesque et «vie réelle». Théâtre et Utopie. 2014. № 2. P. 61–73. URL : https://tropics.univ-reunion.fr/accueil/numero-2/i-theatre-et-utopie/ olivier-bara

Bara O. Prolongements romanesques des pratiques théâtrales de George Sand : «Le Château des Désertes», «L’Homme de Neige», «Pierre qui roule», ou le théâtre au miroir du roman. George Sand. Pratiques et imaginaires de l’écriture / sous la dir. de B. Diaz et I. Hoog-Naginski. Caen, 2006. P. 225–237. URL: https://books.openedition.org/ puc/9824

Sand G. Le Château des Désertes. BeQ. 241 p. URL: https://beq.ebooksgratuits.com/vents/Sand-desertes.pdf

Van Den Broek C. «Le Château des Désertes» de George Sand, cours de jeu dramatique. Revue belge de Philologie et d’Histoire. 1998. P. 687–708. URL: https://www.persee.fr/doc/rbph_0035-0818_1998_num_76_3_4285