КОНЦЕПЦІЯ МИТЦЯ У ХУДОЖНЬОМУ БАЧЕННІ ЖОРЖ САНД (НА ПРИКЛАДІ РОМАНУ «ЗАМОК САМОТНОСТІ»)

Анотація

Романтики, зробивши акцент на мистецтві, увиразнили постать митця як людини творчо обдарованої та такої, котра по-іншому сприймає оточуючу дійсність та здатна змінити її. Важливе місце відведено образу митця у художній спадщині Жорж Санд. Різні типи митців представлені у романі «Замок Самотності», що вийшов друком у 1851 р., однак, протягом тривалого часу залишався поза увагою дослідників. Методологічним підґрунтям аналізу та інтерпретації концепції митця у художньому творі став тематичний підхід та способи присутності музики у літературі, увиразнені американським дослідником Девідом А. Пауелом, серед яких науковець виокремлює наступні: персонажі літературного твору пов’язані з музикою, або йдеться про музику загалом. Презентація музики у літературі проектується також на живопис та театр. У розвідці проаналізовано синтетичне поєднання мистецьких здібностей в особі оповідача Салантіні (художник, театральний критик, актор), еволюцію таланту вокаліста й актора Селіо, а також жертовність та відданість співачки й акторки Сесілії. Проведено паралель з образом геніально обдарованої Консуело з однойменного роману Жорж Санд. Підкреслено вагомість ролі митця-педагога Боккафері щодо розвитку природного таланту, свободи вибору ролі для інтерпретації та розкриття актора як особистості. Визначено складові поступу митця на шляху до вдосконалення. Це вправляння в мистецтві та ототожнення з образом, що відтворюється. Неабияке значення має почуття любові до мистецтва, до людини загалом та кохання зокрема. Здатність співпереживати, розуміти й допомагати іншим сприяє розкриттю нових граней власної обдарованості у романі Жорж Санд «Замок Самотності». Підсумовано, що жоржсандівська концепція митця характеризується романтичним баченням митця як людини виняткової, що покликана змінити світ за посередництвом мистецтва.