КІНОДИСКУРС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ
PDF

Ключові слова

поняття кінодискурсу, мультимодальність, диференційні ознаки кінодискурсу, кінотекст, кінофільм concept of film discourse, multimodality, differential features of film discourse, film text, film

Як цитувати

ШНАЙДЕР, А. А. (2022). КІНОДИСКУРС: ОСОБЛИВОСТІ ТА ДИФЕРЕНЦІЙНІ ОЗНАКИ. АКАДЕМІЧНІ СТУДІЇ. СЕРІЯ «ГУМАНІТАРНІ НАУКИ», (3), 169-176. https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.24

Анотація

У сучасному світі кінематограф є головним провідником нових тенденцій, що робить його унікальним соціально-культурним явищем, яке привертає увагу багатьох науковців, а особливо мовознавців. Широко досліджуються семіотичні, лінгвокультурні та когнітивні особливості кінодискурсу. Кінодискурс має мультимодальну природу, адже поєднує у собі низку вербальних, невербальних та паравербальних аспектів. Хоча основою фільму завжди є сценарій (кінотекст), проте його реалізація уможливлюється лише з допомогою аудіовізуальних складників. Через свою мультикомпонентність поняття кінодискурсу ще не набуло чіткої окресленості у лінгвістичних дослідженнях. У статті проаналізовано основні підходи до визначення поняття кінодискурсу в лінгвістиці, а також окреслено проблему розмежування понять «кінотекст» та «кінодискурс». Проведено короткий огляд останніх досліджень у цій сфері та розглянуто класифікацію типів кінодискурсу з огляду на різні критерії, а саме: форму передачі повідомлення, кількість учасників кінодіалогу, адресата мовлення, відповідність принципу кооперації, а також жанрову спрямованість. Кінодискурс поєднує у собі риси монологічного та діалогічного мовлення, може відображати комунікацію як персональну, так і на рівні різних соціальних груп, представляти ознаки кооперативної і конфронтативної взаємодії. Крім того, важливу роль відіграє і жанрова спрямованість, адже виділяють художній (ігровий) та документальний (неігровий) кінотекст, які своєю чергою значно різняться у своїй стилістиці та використанні вербальних та невербальних засобів. У роботі також виділено характерні риси кінодискурсу. Зокрема, увага фокусується на цілісності та завершеності кінотексту, елементах використання інструментів кіномови (монтаж, музика, шумові ефекти, темп, міміка, жести, мовлення акторів, композиція кадру, колір та графічні ефекти), поєднанні вербальних та невербальних складників, а також взаємодії згаданих чинників.

https://doi.org/10.52726/as.humanities/2021.3.24
PDF

Посилання

Бенвенист Э. Общая лингвистика : пер.с франц. Москва : Прогресс, 1975. 447 c.

Горюнова Н. Л. Художественно-выразительные средства экрана. Ч. I. Пластическая выразительность кадра. Москва : Изд-во Ин-та повышения квалификации работников телевидения и радиовещания, 2000. 41 с.

Зарецкая А. Н. Особенности реализации подтекста в кинодискурсе. Вестн. Челябин. гос. ун-та. 2008. № 16. С. 70–74.

Звєрєва О. Г. Сучасний кінодискурс: специфіка та особливості категоріального потенціалу. Наукові записки. Серія: Право, економіка, гуманітарні науки. Харків, 2006. Вип. 1. С. 111–115.

Карасик В. И. Языковой круг: личность, концепты, дискурс. Волгоград : Перемена, 2004. 477 с.

Котова І. А. Кінодискурс: еволюція об’єкта і підхід дослідження. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія: Філологічні науки. Кам’янець-Подільський, 2012. Вип. 29(2). С. 200–203.

Крисанова Т. А. Актуалізація негативних емоцій в англомовному кінодискурсі: когнітивно-комунікативний і семіотичний аспекти : дис. канд. д-ра філол. наук : 10.02.04. Харків, 2020. 514 с.

Лаврiненко І. М. Стратегії і тактики зміни комунікативних ролей у сучасному англомовному кінодискурсі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Харків, 2011. 21 с.

Лотман Ю. М., Цивьян Ю. Г. Диалог с экраном. Таллин : Александра, 1994. 215 c.

Макаревич О. О. Кінодискурс як середовище реалізації реактивних мовленнєвих актів. Матеріали міжвузівської наукової Інтернет-конференції «Текст і дискурс: когнітивно-комунікативні перспективи». Кам’янецьПодільський національний університет імені Івана Огієнка. 2017. С. 93–100.

Селиванова Е. А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации. Киев : Фитоссоциоцентр, 2002. 336 с.

Слышкин Г. Г., Ефремова М. А. Кинотекст (опыт лингвокультурологического анализа). Москва : Водолей Publishers, 2004. 153 c. 9.

Сорокин Ю. А., Тарасов Е. Ф. Креолизованные тексты и их коммуникативная функція. Оптимизация речевого воздействия. Москва, 1990. С. 180–186.

Фуко М. Слова и вещи. Археология гуманитарных наук. Санкт-петербург : А–cad, 1994. 405 с.

Harris Z. Discourse analysis. Language. 1952. Vol. 28. No 1. P. 1–30. 103.

Kozloff S. Overhearing Film Dialogue. Berkeley, Los Angeles : University of California Press, 2000. 323 р.

Stam R. Film Theory: An Introduction. Oxford : Blackwell Publishers, 2000. 392 p.