Ключові слова
лейтмотив
українська література
сучасна література motif
leitmotif
Ukrainian literature
contemporary literature
Як цитувати
Анотація
У статті досліджено витоки та зміни літературознавчої рецепції поняття «мотив». Акцентовано увагу на нео- дностайності визначення поняття мотиву та активних пошуках нового теоретичного синтезу в розумінні його природи та функцій у розповіді. Літературознавчі студії інтегрують осмислення досліджуваного поняття в сучас- ну лінгвістику, щоб увиразнити мотив у всіх його проявах. Проаналізовано роботи з дослідження терміну у сфе- рі культурної антропології, фольклористики та літературознавства низки визначних зарубіжних та українських науковців. Існуючі класифікації мотивів суттєво відрізняються між собою не тільки підходами і змістом, а й сту- пенем розробки та обґрунтованості. Мотив розглянуто у контекстах зв’язків фабула/сюжет та як побічну тему, синонімом теми або образного втілення. Зазначено найпоширеніші варіанти на позначення поняття як повто- рюваного елементу у традиціях культурної спільноти та стереотипних наративних послідовностях, ідентичність яких є визначеною. Ретроспективно оглянуто домінуючі системи мотивів на кожному етапі розвитку літератури від античної літератури до постмодернізму. Зосереджено увагу на розрізненні головних складових використання цього терміну в літературознавстві: мотив як причина, мотив як одиниця оповіді та мотив як тематична одиниця. Вивчення класифікації мотивів дає нові напрямки для аналізу конкретних літературознавчих явищ. Стверджуєть- ся актуальність та необхідність для вітчизняних досліджень у сфері фольклористики, вивчення літератури, мис- тецтвознавства загалом позбутися опції тотального фокусування на здобутках лише російської літературознавчої школи у вивченні поняття «мотив», що було характерним для українських наукових розвідок останніх десятиліть. Визначено, що загальний огляд розвитку теорії мотиву дає підстави говорити про те, що ідеї та підходи дослідни- ків минулого залишаються актуальними для сучасної літературознавчої науки.
Посилання
Білоус П. В. (2009). Вступ до літературознавства. Теорія літератури. Психологія літературної творчості.
Житомир : Рута. 336 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Bilous_Petro/ (дата звернення: 24.11.2023).
Будний В., Ільницький М. (2008). Порівняльне літературознавство. Київ : Видавничий дім «Києво-Моги-
лянська академія». 430 с.
Галич О. А., Назарець В. М., Васильєв Є. М. (2001). Теорія літератури. Київ : Либідь. 488с. URL:
https://ukrlit.net/info/theory/index.html (дата звернення: 20.02.2024).
Заоборна М. (2020). Мотив як інтердисциплінарний феномен та філологічна проблема. Studia methodologica.
№ 50. С. 34 – 45.
Кушнірова Т. В. (2004). Мотив як літературознавча категорія: ознаки і типологія. Вісник Полтавського
державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Полтава. Вип. 1(34). С. 3–11.
Лексикон загального та порівняльного літературознавства (2001). / голова ред. А. Волков. Чернівці : Золоті
литаври. 634 с.
Літературознавчий словник-довідник (2007). / ред.: Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів, В. І. Теремко. Київ : Ака-
демія. 751 с. URL: http://irbis-nbuv.gov.ua/ ulib/item/UKR0001094 (дата звернення: 07.11.2023).
Моклиця М. В. (2011). Вступ до літературознавства. Луцьк : ВНУ імені Лесі Українки. 468 с.
Тимченко А. (2010). Структура мотиву: до питання теоретичного осмислення. Літературознавчі обрії.
Праці молодих учених. Київ : Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. С. 5–8.
Aarne A. (1961). The Types of the Folktale: A Classification and Bibliography. (1910). Helsinki : The Finnish
Academy of Science and Letters. 588 р.
Abbott H. P. (2008). The Cambridge Introduction to Narrative. Second Edition. Cambridge: Cambridge University
Press. 237 p. URL: https://www.academia.edu/108672247/ (дата звернення: 10.11.2023).
Christensen A. (1925). Motif et thème. Plan d’un dictionnaire des motifs de contes populaires, de légendes et de
fables, in Folklore Fellows Communications, 59. 5 p. URL: https://search.worldcat.org/title/ (дата звернення: 10.11.2023).
Daemmrich H. S. (1985). Themes and Motifs in Literature: Approaches: Trends: Definition. The German Quarterly,
(4). Pp. 566 – 575. URL: https://doi.org/10.2307/406945 (дата звернення: 09.11.2023).
Desrosiers-Bonin D. (2005). / Motif; Motive. Ditl dictionnaire international des termes littéraires. URL:
https://www.academia.edu/9457285/MOTIF (дата звернення: 23.11.2023).
Doležel L. (1972). From Motifemes to Motifs. Poetics 4. P. 55−90.
Doležel L. (1985). Semantyka narracji. Pamiętnik Literacki : czasopismo kwartalne poświęcone historii i krytyce
literatury polskiej L X X V I. z. 2. Pp. 289–310.
Freedman W. (1971). The Literary Motif: A Definition and Evaluation. A Forum on Fiction, 4 (2). Pp. 123–131.
URL: https://doi.org/10.2307/1345147 (дата звернення: 09.11.2023).
Frenzel E. (1980). Motive der Weltliteratur: Ein Lexikon dichtungsgeschichtlicher Langsschnitte. Stuttgart. 188 р.
Longrée D. & Мellet S. (2018). Towards a topological grammar of genres and styles: a way to combine paradigmatic
quantitative analysis with a syntagmatic approach. URL:https://www.researchgate.net/publication/ (дата звер-
нення: 10.11.2023).
Prince G. (2003). A Dictionary of Narratology. Revised Edition. Lincoln: University of Nebraska Press. 126 p.
Thompson S. (1946). The Folktale. Holt, Rinehart and Winston, Inc. 510 p.
Sperber H., Spitzer L. (1918). Motiv und Wort Studien zur Literatur und Sprachpsychologie O.R. Reisland. 123 p.
Vincensini J. (2000). Motifs et thèmes du récit médiéval. Paris: Nathan. 154 p.